Словник української мови (1937)/безпритомний

by Борис Грінченко

◀ безприпорий

Словник української мови Борис Грінченко Б безпритомний

безпритульний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безприто́мний, а, е. Бесчувственный. З вечора до самого ранку під коморою безпритомний лежав… Не пив би горілки! МВ. (КС. 1902. X. 144).