Словник української мови (1937)/безприхильний

by Борис Грінченко

◀ безпритульний

Словник української мови Борис Грінченко Б безприхильний

безпричальний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безприхи́льний, а, е. Бесприютный, одинокий. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62.