Словник української мови (1937)/безпросвітній
| ◀ безпробудний | Словник української мови Б безпросвітній |
безпупий ▶ |
|
Безпросві́тній, я, є. Непроглядный, беспросветный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. Безпросвітня доля — безотрадная жизнь.