Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безпросвітній

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безпросвітній
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безпросві́тній, я, є. Непроглядный, беспросветный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. Безпросвітня доля — безотрадная жизнь.