Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безпробудний

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ безпричасний Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безпробудний 		безпросвітній ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безпробу́дний, а, е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/безпробудний&oldid=547847