Словник української мови (1937)/безпричасний
| ◀ безпричальний | Словник української мови Б безпричасний |
безпробудний ▶ |
|
Безприча́сний, а, е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. II. 199.
| ◀ безпричальний | Словник української мови Борис Грінченко Б безпричасний |
безпробудний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безпричасний
Борис Грінченко
1937
Безприча́сний, а, е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. II. 199.