Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безрідник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безрідник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безрі́дник, ка, м. Безродный человек. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.