Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безрік

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безрік
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́зрік, нар. Употребл. в выраж. набе́зрік — бессрочно, иронически: никогда. Відда́сть набе́зрік, т. е. никогда. Ном. № 10634. Хіба набезрік діждемо цього. Волын. г.