Словник української мови (1937)/безслідний

by Борис Грінченко

◀ безславно

Словник української мови Борис Грінченко Б безслідний

безслідно ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безслі́дний, а, е. Бесследный. Безслідний вітер в полі. К. Псал. 180.