Словник української мови (1937)/безсмертний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безсмертний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безсме́ртний, а, е. Бессмертный. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Шевч. Безсмертної землі нема. Ном. № 8283.