Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безсмертник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безсмертник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безсме́ртник, ка, м. Раст.: бессмертник, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.