Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безсудно

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ безсудниця Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безсудно 		безсумлінний ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безсу́дно, нар. Без суда; беззаконно. В темниці сконає безсудно. К. Дз. 51.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/безсудно&oldid=548180