Словник української мови (1937)/безсумлінний

by Борис Грінченко

◀ безсудно

Словник української мови Борис Грінченко Б безсумлінний

безсумлінник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безсумлі́нний, а, е. Бессовестный. Св. Л. 248. НВолын. у.