Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безсуперечний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безсуперечний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безсупере́чний, а, е. Бесспорный.