Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безупинний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безупинний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безупи́нний, а, е. Безостановочный, беспрерывный.