Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безупинно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безупинно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безупи́нно, нар. Безостановочно, беспрерывно.