Словник української мови (1937)/белькотіти
| ◀ белькотіння | Словник української мови Б белькотіти |
белькотня ▶ |
|
Белькоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. I. 236.
| ◀ белькотіння | Словник української мови Борис Грінченко Б белькотіти |
белькотня ▶ |
|
Словник української мови — Б
белькотіти
Борис Грінченко
1937
Белькоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. I. 236.