Словник української мови (1937)/бенькетар

by Борис Грінченко

◀ бенькет

Словник української мови Борис Грінченко Б бенькетар

бенькетний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бенкета́р, бенькета́р, ря, м. Гуляка, любитель пиров. Пани поробились домонтарями, бенкетарями. К. Гр. Кв. 10.

Бенке́тний, беньке́тний, а, е. Относящийся к пиру, банкетный. К. ЧР. 373. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день. Pauli. II. 103.

Бенкето́к, тка́, м. Ум. от бенкет.

Бенкетува́ння, бенькетува́ння, ня, с. Пирование.

Бенкетува́ти, бенькетува́ти, ту́ю, єш, гл. Пировать, гулять. Де наші панують? Де панують, бенкетують? Шевч. Отак Еней жив у Дідони… пустився все бенкетувать. Котл. Ен. I. 25.