Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бенькетний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бенькетний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бенке́тний, беньке́тний, а, е. Относящийся к пиру, банкетный. К. ЧР. 373. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день. Pauli. II. 103.