Словник української мови (1937)/бенькетний

by Борис Грінченко

◀ бенькетар

Словник української мови Борис Грінченко Б бенькетний

бенькетування ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бенке́тний, беньке́тний, а, е. Относящийся к пиру, банкетный. К. ЧР. 373. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день. Pauli. II. 103.