Словник української мови (1937)/бережити
Зовнішній вигляд
◀ бережистий | Словник української мови Б бережити |
бережіння ▶ |
|
Бережи́ти, жу́, же́ш, гл. = Берегти. Хто будеть на світі правду бережити, тому шлеть бог з неба довго в світі прожити. КС. 1884. I. 48.