Словник української мови (1937)/бережити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бережити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бережи́ти, жу́, же́ш, гл. = Берегти. Хто будеть на світі правду бережити, тому шлеть бог з неба довго в світі прожити. КС. 1884. I. 48.