Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/березняк

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
березняк
Київ: Соцеквидав України, 1937

Березня́к, ка́, м. = Березник. Йде березняком дівчина. Щог. Сл. 105. Ум. Березнячок. Чуб. III. 429. Стоїть він в гарному частенькому березнячку. Драг. 119.