Словник української мови (1937)/бесурів

by Борис Грінченко

◀ бесур

Словник української мови Борис Грінченко Б бесурів

бесурман ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́сурів, рова, ве. 1) = Бусурманський. 2) Вражий, чортов. Бесурів син.