Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бесідливий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бесідливий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́сідливий, а, е. Разговорчивый, словоохотливый. Желех.