Словник української мови (1937)/бесідувати

by Борис Грінченко

◀ бесідливий

Словник української мови Борис Грінченко Б бесідувати

бесіжник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бесі́дувати, дую, єш, гл. 1) = Беседувати. Турок до них бесідує. Гн. I. 63. 2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів «Отче наш». МУЕ. III. 55.