Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бесідувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бесідувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бесі́дувати, дую, єш, гл. 1) = Беседувати. Турок до них бесідує. Гн. I. 63. 2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів «Отче наш». МУЕ. III. 55.