Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бесіжник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бесіжник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бесіжни́к, ка́, м. Раст.: а) Paris quadrifolia. Желех.; б) — огоро́дний, Malva. Вх. Зн. 2.