Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/биня

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
биня
Київ: Соцеквидав України, 1937

Би́ня, ні, ж. Детск. название быка, коровы. О. 1862. IX. 118. Ум. Бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: «бинейки мої, бинейки!». Гн. II. 162. См. Биця.