Словник української мови (1937)/биня
Зовнішній вигляд
◀ биньця | Словник української мови Б биня |
бир! ▶ |
|
Би́ня, ні, ж. Детск. название быка, коровы. О. 1862. IX. 118. Ум. Бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: «бинейки мої, бинейки!». Гн. II. 162. См. Биця.