Словник української мови (1937)/биця

by Борис Грінченко

◀ бицюня

Словник української мови Борис Грінченко Б биця

бич ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Би́ця, ці, ж. Детск. Корова, теленок и вообще рогатый скот. О 1861. VIII. 8. Зійшли́ би́ці на ки́ці. Хозяйство пришло в упадок. Фр. Пр. 27. Ум. Бицька, бицінька, бицюня. См. Биня.