Словник української мови (1937)/бистриня

by Борис Грінченко

◀ бистрина

Словник української мови Борис Грінченко Б бистриня

бистрити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бистрина́, ни́ и бистриня́, ні́, ж. Быстрина, быстрое, стремительное течение воды. Люблять прать на самій бистрині. К. (ЗОЮР. II. 205). Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння. Стор. II. 122.