Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бистрити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бистрити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бистри́ти, рю́, ри́ш, гл. Быстро, стремительно течь. Вода бистрить. Радом. у.