Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бистриця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бистриця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Би́стриця, ці, ж. 1) Быстрый и шумный поток. Желех. 2) Название многих рек. Желех. 3) Порода длинных слив. Вх. Лем. 391.