Словник української мови (1937)/бичуватися

by Борис Грінченко

◀ бичувати

Словник української мови Борис Грінченко Б бичуватися

бичусь ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бичува́тися, чу́юся, єшся, гл. 1) = Бичувати 1. Ми раз-у-раз бичуємось, їдучи на цю гору. Подольск. г. 2) Быть тащиму на бечеве, итти на бечеве. Кілька берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.