Словник української мови (1937)/благословлятися

by Борис Грінченко

◀ благословляти

Словник української мови Борис Грінченко Б благословлятися

благостинний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Благословля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. благослови́тися, влю́ся, ви́шся, гл. 1) Получать, получить благословение. Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти. Нп. — до ко́го, у кого. Получать благословение от кого. (На весіллі) посланці тричі благословляться до старости. О. 1862. IV. 16. Йди до попа благословиться. АД. II. 21. Вона благословиться у батька й у матері. Грин. III. 428. 2) На світ благослови́лося. Рассвело. Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословлятись. Греб.