Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/благостинний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
благостинний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Благости́нний, а, е. Милостивый, добрый. Ти послав йому назустріч слово благостинне. К. Псал. 47.