Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/благочинник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
благочинник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Благочи́нник, ка, м. = Благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.