Словник української мови (1937)/благочинник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ благочинний Словник української мови
Борис Грінченко
Б
благочинник 		благуватий ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Благочи́нник, ка, м. = Благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/благочинник&oldid=552429