Словник української мови (1937)/благуватий
Зовнішній вигляд
◀ благочинник | Словник української мови Б благуватий |
благузнити ▶ |
|
Благува́тий, а, е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.
◀ благочинник | Словник української мови Борис Грінченко Б благуватий |
благузнити ▶ |
|
Словник української мови — Б
благуватий
Борис Грінченко
1937
Благува́тий, а, е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.