Словник української мови (1937)/благузнити
| ◀ благуватий | Словник української мови Б благузнити |
благунка ▶ |
|
Благу́знити, ню, ниш, гл. Поговаривать, болтать. Благузнять люди, що у Київ цар приїде. Канев. у.
| ◀ благуватий | Словник української мови Борис Грінченко Б благузнити |
благунка ▶ |
|
Словник української мови — Б
благузнити
Борис Грінченко
1937
Благу́знити, ню, ниш, гл. Поговаривать, болтать. Благузнять люди, що у Київ цар приїде. Канев. у.