Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/блазнити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блазнити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блазни́ти, ню́, ни́ш, гл. Соблазнять, вводить в соблазн. Коли блазнить тебе рука твоя, — відотни її. Єв. Мр. IX. 43.