Словник української мови (1937)/блазнитися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блазнитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блазни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. 1) Ребячиться, шалить. 2) Соблазняться. Як настане горе, зараз блазняться. Єв. Мр. IV. 17.