Словник української мови (1937)/блеск

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блеск
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блеск, ку, м. = Блиск. Драг. 263. Щоб ти блеску світа божого не бачив. Киев. у. Пішов з блеску світа. Исчез. Ном. № 11041.