Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/блеснути

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блеснути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блесну́ти, ну́, не́ш, гл. = Блиснути. Блеснули мечами, як сонце з хмари. Чуб. III. 291.