Словник української мови (1937)/близня

by Борис Грінченко

◀ близнюк

Словник української мови Борис Грінченко Б близня

близомий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Близня́, ня́ти, с. 1) Ребенок близнец. 2) Мн. Близня́та. Двойни. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286. 3) Мн. = Близнюк 4 а. Kolb. I. 51. Ум. Близнятко, близняточко. ЗОЮР. I. 34.