Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/блисконути

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блисконути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блискону́ти, ну́, не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Полт. Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледве дишемо. МВ. II. 76.