Словник української мови (1937)/блискотіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ блисконути Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блискотіти 		блискотливий ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блискоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Блестеть, сверкать. Річка ледве блискоче. МВ. (КС. 1902. X. 143).

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/блискотіти&oldid=553182