Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/блискотливий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блискотливий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блискотли́вий, а, е. Сверкающий, блестящий. Желех.