Словник української мови (1937)/блискучий

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ блискотливий Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блискучий 		блиснути ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блиску́чий, а, е. Блестящий. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. II. 176.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/блискучий&oldid=553184