Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/блудящий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блудящий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блудя́щий, а, е = Блудний 1. Блудящий син. Грин. III. 141.