Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/блягузкати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блягузкати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блягу́зкати, каю, єш, гл. Молоть вздор, болтать.