Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бодячок

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бодячок
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бодячо́к, чка́, м. 1) Ум. от бодяк. 2) — польови́й. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.