Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/боєць

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
боєць
Київ: Соцеквидав України, 1937

Боє́ць, бойця́, м. Боец. Там стрільці-бійці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій кривавий і крик бійців, і голос отамання. К. Іов. 90.