Словник української мови (1937)/божевільний
Зовнішній вигляд
◀ божевілля | Словник української мови Б божевільний |
божевільник ▶ |
|
Божеві́льний, а, е. Сумасшедший, помешанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. III. 133. Та одчепись, божевільний! Шевч. 494.