Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/божевільний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
божевільний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Божеві́льний, а, е. Сумасшедший, помешанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. III. 133. Та одчепись, божевільний! Шевч. 494.