Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/болботати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
болботати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Болбота́ти, чу́, чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.